- ініціативний
- —————————————————————————————ініціати́внийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
ініціативний
Смотреть что такое "ініціативний" в других словарях:
асоціативний — а, е, псих. Стос. до асоціації (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
безініціативний — а, е. Який не виявляє або не може виявити ініціативи … Український тлумачний словник
варіативний — а, е. Такий, що має, створює варіанти, різновиди; варіантний … Український тлумачний словник
депреціативний — а, е. Стос. до депреціації … Український тлумачний словник
дисоціативний — а, е. Стос. до дисоціації. Дисоціативна рівновага … Український тлумачний словник
ексфоліативний — а, е. Стос. до ексфоліації … Український тлумачний словник
ініціативний — а, е. 1) Який виявляє ініціативу, уміє самостійно розв язувати що небудь; заповзятливий, активний. || Який перший починає будь яку справу, робить почин. 2) Стос. до ініціатив. •• Ініціати/вна змі/на цін поняття маркетингу, яке відображає той факт … Український тлумачний словник
малоініціативний — а, е. Той, хто не виявляє належної ініціативи … Український тлумачний словник
неініціативний — а, е. Який не виявляє ініціативи, не вміє самостійно розв язувати що небудь … Український тлумачний словник
паліативний — а, е, книжн. Який є паліативом. || Такий, що тимчасово полегшує перебіг захворювання, але не ліквідує його … Український тлумачний словник
неґативний — 1) (який заслуговує на осуд, викликає несхвалення); темний (про справу, діяльність, аспект чого н. тощо); тіньовий (перев. зі сл. бік , аспект і под.) 2) (який не виражає позитивного ставлення до кого / чого н., заперечує що н.); заперечний,… … Словник синонімів української мови
